ⓘ Жупан

                                     

ⓘ Жупан

Жупан - у XVI - XVIII століттях східно-європейський приталений верхній одяг східного походження. Елемент сарматської моди. Поширений серед заможного населення Речі Посполитої - шляхти, козаків, міщан, пізніше набув поширення серед селян. Шили жупани з дорогих тканин - штофу, парчі або тонкого фабричного сукна, частіше синього або зеленого кольору. Він був приталений, з призбираною спинкою; поли, що ледве сходилися, манжети і кишені обшивалися кольоровою тканиною, тасьмою, шнурами, гарусом. Чоловічий жупан защіпався гапликами з лівої сторони. Поверх жупана одягали кунтуш. Зроблений із синього сукна й обшитий білим хутром жупан був шлюбним верхнім чоловічим і жіночим одягом.

                                     

1. Назва

Етимологія

Польське слово zupan походить від італ. giubbone giuppone, похідного від giubba/giuppa "куртка", звідки також "юпка" < араб. جُبَّة ‎ "верхній одяг", звідки також "шуба". Від giubbone через грец. ζιπούνι чи венец. zipon походить і "зипун" російський традиційний верхній одяг.

Регіональні розбіжності

В Угорській Русі жупаном називався одяг у вигляді короткого каптана, з обшитими хутром краями рукавів та низу. Жупани там носили заможні жінки.

У великоросійських землях слово "жупан" означало дещо інші види одягу: у Смоленській і Рязанській губерніях - "зипун", "простий селянський каптан", у Вологодській - "поганий, робочий каптан", "сіряк", у Ярославській - "короткий каптан, півкаптан". У Рязанській і Тамбовській губерніях вживалася форма жупун - у значенні "зипун", "сіряк".

                                     

2. Чоловічий жупан

Жупан - це типовий одяг українців козацьких часів. Жупан шився з китайки або якісного фабричного сукна. Чоловічий жупан був двох видів; один без коміра, що був кроєм подібний на свиту та інший - однобортний жупан з вузьким коміром-стійкою, подібний кроєм на чемерку.

                                     

2.1. Чоловічий жупан Жупани міщан 19 ст.

Поверх сорочки міщани та шляхта в давні козацькі часи носили напівжупаники з легкої тканини з рукавами або без рукавів з комірцем-стійкою на яку викладався комірець сорочки. Напівжупанчики защіпалися на грудях до пояса гапликами. Одягом, який міщани носили, виходячи з дому були жупан та капота. У давні козацькі часи замість капоти по жупані носили кунтуш, з відкидними рукавами. Кроївсься жупан з вузькою талією, яка тісно обгортала стан. Довжиною жупан міг бути до колін або довгим по кісточки. Ззаді "на клубах" жупан мав збори. Комір жупана міг бути стоячим або відложним. Підкладка в жупані могла бути лляною або нанковою. Заковраші, поли спереді, відвороти, клапани підшивалися червоним сукном. Жупан защіпався гапликами на ліву сторону, не дивлячись на те, що по обидві його сторони були невеликі шовкові ґудзички. Жупан вишивався незначно на грудях, на рукавах, ззаді по швах і на кишеннях шовковими або гарусними тесьмами. Жупан зверху міг бути підвязаний поясом.

Жупан та кунтуш належали до шляхетського одягу, до нього шляхта носила також шовковий пояс. Український жупан мав відкидні рукава і його носили в 19 столітті, так як за козацьких часів під кунтушем. В 19 ст. жупан шили з синьої китайки, черкасину або з іншої бавовняної тканини. Носили його заможні люди без верхнього одягу. Крій його був такий самий як у свиті, тільки часом його шили однобортним. за описом Ф. Вовка



                                     

3. Жіночий жупан

Жіночий жупан був подібний кроєм до свити. Комір жіночого жупана був округлий, та обшивався чорним або темно-червоним оксамитом, а інколи бобровим хутром. Такі жіночі жупани шилися з блакитного або гранатового тонкого сукна на два вуси і оздоблювався золотим крученим шнурком або позументом, на вусах, а також на усіх швах. Відвороти на грудях обшивалися парчою або також оксамитом.

                                     

4. У культурі

Прислівя
  • Хоч і надів жупан - все не цурайся свитки із записів Матвія Номиса
  • Хоч на мені жупан дран, єсть у мене грошей джбан
  • Вбрався в жупан та гадає, що пан
Пісні Народна пісня Іван Котляревський "Енеїда"
                                     

5. Джерела

  • Універсальний словник-енциклопедія / гол. ред. ради чл кор. НАНУ М. Попович. - 3-тє вид., перероб., доп. - К.: Всеувито. Новий друк. - 2003. - 1414 с.
  • Жупан // Великий тлумачний словник сучасної української мови з дод. і допов. / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. - 5-те вид. - К. ; Ірпінь: Перун, 2005. - ISBN 966-569-013-2.


                                     

6. Посилання

  • Жупан // Українська мала енциклопедія: 16 кн.: у 8 т. / проф. Є. Онацький. - Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. - Буенос-Айрес, 1959. - Т. 2, кн. 4: Літери Ж - Й. - С. 449. - 1000 екз.
  • Жупан з музею 17 ст.