ⓘ Чільце

                                     

ⓘ Чільце

Чильце, чильця - жіночі прикраси в етнографічної групи українців гуцулів та деяких інших словянських народів.

Чільця - це підвішені до дротика вузенькі металеві платівки, що мають вигляд маленьких стрічечок або пелюсток квітів. Чільце носять над чолом. Вбирає його молода на весілля, або всі дівчата під час урочистих свят.

Поширене в гуцулів. Багато дослідників схильні вважати традицію носіння чільця залишком тієї староукраїнської оздоби, що була запозичена від Візантії в період княжої доби в Україні. Це була діадема з березової кори, обшита дорогою тканиною, а зверху покрита золотою або срібною платівкою. Під платівкою внизу підвішувались декоративні бляшки або намистини. Подібна оздоба жіночої голови була знайдена археологом В. Хвойком у Броварах на Полтавщині нині місто Київської області.

Повязку для голови, виткану з золотих та срібних ниток, а також шнурок з намистинами знайшла археолог Мельник при розкопці могили старословянського поховання на Харківщині.

Крім гуцулів, чільце ще зберегли серби та інші балканські словяни. Під турецьким впливом сербське чільце складається з дрібних монет, спеціально для цього виготовлених. Такі монети, здебільшого, золоті, підвішуються до шнурівки, чи ланцюжка й одягаються на голову вище чола.

                                     

1. Посилання

  • Чільце // Українська мала енциклопедія: 16 кн.: у 8 т. / проф. Є. Онацький. - Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. - Буенос-Айрес, 1967. - Т. 8, кн. XVI: Літери Уш - Я. - С. 2057. - 1000 екз.
  • МУЗЕЙ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ У ЛЬВОВІ "Шевченківський Гай". Одяг.