ⓘ Бисаги

                                     

ⓘ Бисаги

Бисаги - сакви, подвійна торба, яка складається з двох бисажок. Походить з лат. bisaccium - перекидна торба. Дуже зручний засіб для перенесення різних невеликих за вагою, а іноді й до 50 кг вантажів: продуктів харчування, різних дрібних речей, одягу тощо.

                                     

1. Форма і зовнішній вигляд

Складається з поперечного розрізу і шнуркової затяжки, завдовжки до 1.5 м і завширшки до 0.54 м. Завдають собі на плечі і несуть, або кладуть на коня перед сідлом. За композиційним рішенням орнаменту складають окрему групу тканин, так звана "бесагова тканина". Відмінності у виборі орнаменту зумовлені призначенням, різним способом ношення, видом матеріалів та інше, але має вигляд великої клітини.

Тчуть з грубої конопляної або вовняної пряжі.

Кольорова гама бисагової клітини позначена місцевими традиціями в ткацтві, на Коломищині - це чорно-білі барви.

                                     

2. Застосування

На Великдень ішли святити паску в нових бесагах - з жовтими пружками, тобто, були бисаги на щодень і на свята, весілля.

Виготовляли в підгірських і гірських селах Коломийщини і там досить довго були в ужитку. Особливо довго затрималися в селі Великому Ключеві, де тамтешні люди, здебільшого жінки, носили в бесагах до Коломиї молочні вироби і за що їм і досі прозиваються "бисажіниками".

Давніше бисаги використовували не лише для перенесення краму на коломийські ярмарки й на ринок, але й носили в бисагах па далекі віддалі їсти косарям, святити паски на Великдень. У весільному ході староста йшов з бисагою попереду молодих, а молодий з дружбами, скликаючи гостей на весілля, везли на конях бисаги, наповнені калачами й горілкою. У наш час ще зберігаються у весільних звичаях в гуцульських селах Коломийщини, ходять з ними до Коломиї й поодинокі жінки.

У діалекті вживається слово "бисажитисі", тобто з натугою, тяжко вмощуватися кудись.

Зразки бисаг зберігаються в Коломийському музеї.

1992 відомий гуморист Микола Савчук з Коломиї їздив з бисагою на перший Всеукраїнський фестиваль гумору та сатири до міста Києва.

                                     

3. Література

  • Енциклопедія Коломийщини, зшиток 2, літера Б
  • Сидорович С. Художня тканина західних областей України - К: Мистецтво, 1979. - С. 94;
  • Етимологічний словник української мови: у 7 т.: т. 1: А - Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук гол. ред. та ін. - К.: Наукова думка, 1982. - Т. 1: А - Г. - 632 с. - С. 176
  • Шухевич В. Гуцульщина. - Т. 2. - Львів, 1899. - С. 77;