ⓘ Кучма (головний убір)

                                     

ⓘ Кучма (головний убір)

Кучма - висока конусоподібна шапка або ковпак з баранячого хутра. Різновид східноєвропейського сільського головного убору. У XVII - XIX століттях була складовою народного костюму волохів, мадярів, угорських половців, русинів. Кучми були подібні на шапки кавказьких горців та на відомий в давнину "фригійський ковпак". Шапки з прямо зрізаним верхом називали також кучмами.

                                     

1. Назва

Етимологія

Слово кучма виводять від прасл. *kucьma, повязаного з *kuka, *kucerь. Менш ймовірна версія походження від угор. kucsma яке здебільшого розглядається як українізм.

У різних мовах

  • Шубара серб. шубара, subara - сербська назва.
  • Кучма укр. кучма, угор. kucsma - українська й угорська назва.
  • Кушма - - волоська назва.
  • Ковпак, або калпак болг. калпак - болгарська і македонська назви.
                                     

2. Опис

Козацькі шапки мали урізаний вверх з пришитим шликом, який звисав з лівого боку, де він прикріплювався до наголовника гапликом. Такі ж самі шапки зі шликом носили і чумаки. Шлик оздоблювали нашитим срібним або золотим хрестом і завершувався він золотою або срібною китичкою. Шлик був такого ж кольору, як і жупан, найчастіше червоного або синього кольору. На Київщині таку шапку зі шликом називали йоломом.

                                     

3. Література

  • Стамеров К. К. Нариси з історії костюмів, 1978
  • Вовк, Хведір. Студії з української етнографії та антропології / проф. Хведір Вовк. - Прага: Укр. громад. вид. фонд, арк. іл.