ⓘ Кибалка

                                     

ⓘ Кибалка

Кибалка - традиційний український жіночий головний убір у вигляді високої повязки на голові, з двома довгими кінцями, які спадали на спину. В основі зачіски було лубяне кільце. У різних областях України кибалка мала різні назви: гибалка, хомевка, хомля, обруг, кичка, кічка, лубок.

                                     

1. Етимологія

Форма "кибалка", ймовірно, походить з ранішої "гибалка", "гибавка" - повязаної з гибати "бгати", первісно - "згинати". Щодо етимології слова "кичка" "кічка", "кика" було висунуто кілька версій, але жодну не можна вважати переконливою.

                                     

2. Вигляд

Кибалка могла бути виготовлена з прута, дроту, лози, ліщини, кори липи - лубка, берези, з грубого проклеєного тістом або укріпленого картоном полотна; могла бути обшита шкірою або обгорнена крайкою.

Розділивши волосся на дві половини і скрутивши кожну з них у джгут, жінка намотувала її на кибалку. Накладали на голову, а опісля закручували на ній волосся. Поверх кибалки накладали очіпок, який повязували наміткою або хусткою.

Кибалки були у вжитку, так як, за народним звичаєм, заміжня жінка не мала права заплітати волосся, а лише намотувати або крутити.

На Рівненщині кибалку часто виготовляли з гілок різноманітних дерев і обмотували полотном. У Володимирецькому районі кибалки-обручики робили з полотна і називали "тканки". Власне "кімбалкою" тут називали обручик з вузенької полотняної торбинки, в яку клали пасма вовни чи льону. Пізніше на цій території побутували кибалки з дроту, також обмотані полотном.

Деревяні кибалки обмотували тканиною або стрічкою. Кибалки-обручі, обгорнені полотном, вишивалися над чолом.

Г. Г. Стельмащук вважає кибалку відповідником дівочого вінкоподібного убору. Тому функція кола-оберега також їй притаманна.

Кибалкою або кимбалкою на Вінниччині також називали дівочий головний убір з різнокольорових вовняних кульок.

                                     

3. Посилання

  • Кибалка, кибалиця // Українська мала енциклопедія: 16 кн.: у 8 т. / проф. Є. Онацький. - Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. - Буенос-Айрес, 1959. - Т. 3, кн. V: Літери К - Ком. - С. 627. - 1000 екз.
  • Хомевка, хомівка, хомля // Українська мала енциклопедія: 16 кн.: у 8 т. / проф. Є. Онацький. - Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. - Буенос-Айрес, 1967. - Т. 8, кн. XVI: Літери Уш - Я. - С. 2013. - 1000 екз.
  • Різновиди традиційного одягу
  • Гальчевська Л. А. Традиційні головні убори українців Східного Поділля кінця XIX-ХХ ст. // Подільська старовина. - 2008. Процитовано 2012-07-24.
  • Українець А. Головні убори мешканців Рівненського Полісся кін. XIX – поч. ХХ ст. // Народознавчі зошити. - 2006. - Вип. 3-4. Процитовано 2012-09-18.
  • Українські жіночі костюми 14-17 ст.